Знайшли родичів Етці - людини кам'яної доби. ФОТО

Дослідники Інституту судової медицини в Іннсбруку (Австрія) заявили, що знайшли можливих родичів Етці - первісної людини часів неоліту, чиє заморожене тіло було знайдене в Альпах у 1991 році.

Про це повідомляє LiveScience із посиланням на журнал Forensic Science International.

За словами керівника досліджень Вальтера Парсона, генетичний аналіз показав, що в австрійському регіоні Тіроль мешкає мінімум 19 чоловіків, які мають спільного з Етці предка. І якщо сам Етці жив 5300 років тому, то предок - 10-12 тисяч років тому.

"Ці 19 чоловіків є ближчими родичами "льодової людини", ніж будь-хто інший, - зазначив Парсон у коментарі Weather.com. - І не варто забувати, що всі люди є родичами до певної міри".

Родичів Етці знайшли випадково. Науковці шукали маркери чоловічої Y-хромосоми, яка передається від батька, щоб дослідити поширення гаплогрупи G серед мешканців Тиролю. Ця гаплогрупа поширена переважно на Близькому Сході, а в Європі зустрічається достатньо рідко, за винятком саме регіону Тироль.

Дослідження генетичних гаплогруп мало на меті дослідити шляхи доісторичної міграції людей. Матеріал для дослідження брали у крові 3700 австрійців-донорів. 19 з них мали достатньо рідкісну генетичну лінію, яку вчені назвали G-L91. Раніше цей же різновид Y-хромосоми було виявлено в мумії Етці.

Вчені досліджують мумію Етці. Фото: thehistoryblog.com

Видання припускає, що хоча б один із 19 австрійців є прямим нащадком Етці - тобто йдеться про безперервну синівську лінію тривалістю 5300 років. Однак Парсон зазначив, що "шанси настільки малі, що я буду змушений заперечити цю можливість".

"Ці знахідки допомагають інакше зрозуміти поняття "родини", - додав науковець. - Коли ми думаємо про родичів, то зазвичай маємо на увазі власну сім'ю, однак наше відкриття демонструє, що ДНК дозволяє простежити родинний шлях дуже далеко в часі".

Дослідження проводили на анонімному матеріалі, і вчені не мають наміру ідентифікувати, хто ж із донорів є родичем Етці.

Етці - таке ім'я науковці дали мумії людини епохи пізнього неоліту (кам'яна доба), знайденій у льодовику в Тірольських Альпах у 1991 році. Дослідження ДНК Етці в університетах Оксфорда і Цюріха показало, що він помер близько 5300 років тому.

Голландські вчені реконструювали зовнішність Етці

Разом із тілом було знайдено чудово збережені в льоду рештки одягу, взуття і спорядження, а також зброю (сокиру, ніж і тисовий лук). Знахідки виявили, що цивілізація кам'яної доби була розвиненіша, ніж вважалося до цього.

Етці є найстарішою мумією людини, знайденою в Європі. З 1997 року його тіло виставлене в Південно-тірольському музеї археології в Больцано (Італія).

Дивіться також інші матеріали за темою "Кам'яна доба"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.