Знайшли родичів Етці - людини кам'яної доби. ФОТО

Дослідники Інституту судової медицини в Іннсбруку (Австрія) заявили, що знайшли можливих родичів Етці - первісної людини часів неоліту, чиє заморожене тіло було знайдене в Альпах у 1991 році.

Про це повідомляє LiveScience із посиланням на журнал Forensic Science International.

За словами керівника досліджень Вальтера Парсона, генетичний аналіз показав, що в австрійському регіоні Тіроль мешкає мінімум 19 чоловіків, які мають спільного з Етці предка. І якщо сам Етці жив 5300 років тому, то предок - 10-12 тисяч років тому.

"Ці 19 чоловіків є ближчими родичами "льодової людини", ніж будь-хто інший, - зазначив Парсон у коментарі Weather.com. - І не варто забувати, що всі люди є родичами до певної міри".

Родичів Етці знайшли випадково. Науковці шукали маркери чоловічої Y-хромосоми, яка передається від батька, щоб дослідити поширення гаплогрупи G серед мешканців Тиролю. Ця гаплогрупа поширена переважно на Близькому Сході, а в Європі зустрічається достатньо рідко, за винятком саме регіону Тироль.

Дослідження генетичних гаплогруп мало на меті дослідити шляхи доісторичної міграції людей. Матеріал для дослідження брали у крові 3700 австрійців-донорів. 19 з них мали достатньо рідкісну генетичну лінію, яку вчені назвали G-L91. Раніше цей же різновид Y-хромосоми було виявлено в мумії Етці.

Вчені досліджують мумію Етці. Фото: thehistoryblog.com

Видання припускає, що хоча б один із 19 австрійців є прямим нащадком Етці - тобто йдеться про безперервну синівську лінію тривалістю 5300 років. Однак Парсон зазначив, що "шанси настільки малі, що я буду змушений заперечити цю можливість".

"Ці знахідки допомагають інакше зрозуміти поняття "родини", - додав науковець. - Коли ми думаємо про родичів, то зазвичай маємо на увазі власну сім'ю, однак наше відкриття демонструє, що ДНК дозволяє простежити родинний шлях дуже далеко в часі".

Дослідження проводили на анонімному матеріалі, і вчені не мають наміру ідентифікувати, хто ж із донорів є родичем Етці.

Етці - таке ім'я науковці дали мумії людини епохи пізнього неоліту (кам'яна доба), знайденій у льодовику в Тірольських Альпах у 1991 році. Дослідження ДНК Етці в університетах Оксфорда і Цюріха показало, що він помер близько 5300 років тому.

Голландські вчені реконструювали зовнішність Етці

Разом із тілом було знайдено чудово збережені в льоду рештки одягу, взуття і спорядження, а також зброю (сокиру, ніж і тисовий лук). Знахідки виявили, що цивілізація кам'яної доби була розвиненіша, ніж вважалося до цього.

Етці є найстарішою мумією людини, знайденою в Європі. З 1997 року його тіло виставлене в Південно-тірольському музеї археології в Больцано (Італія).

Дивіться також інші матеріали за темою "Кам'яна доба"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.