Спецпроект

До 100-річчя вінницького трамваю в місті відкрили музей

21 жовтня у Вінниці відкрили Музей Трамвая. У музейному павільйоні зібрали експонати та фотоматеріали про історію вінницького трамвая, якому цього року виповнюється 100 років.

Про це пише gazeta.ua.

У 1913 році по Вінниці почали курсувати перші бельгійські трамваї. Потім були трамваї німецького і чеського виробництва. У 2007 році в місті з'явилися перші швейцарські трамваї. 

Біля павільйону на відкритому майданчику зробили стоянку для історичних вагонів. Їх зараз 5. Всі бажаючі можуть подати заявку на екскурсію і дізнатися про історію вінницького трамвая. Проводити екскурсії буде заступник начальника ТТУ з науково-виробничої роботи. Тому потрібно заздалегідь знати час проведення, щоб не відволікати заступника від основної роботи. Скільки коштуватиме екскурсія, поки невідомо. Але це буде зовсім недорого​​, - пообіцяв начальник ТТУ Микола Форманюк.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.