У Львові - конференція з політики пам'яті

У Львові відбудеться конференція "Політика пам'яті: досвід, реалії сьогодення та погляд у майбутнє".

Організатори заходу - Братство магістрів академії державного управління "Брама" і Фонд Конрада Аденауера (ФРН).

Час і місце: 30-31 жовтня 2013 року, готель "Львів"

              ПРОГРАМА:

11.00

Відкриття конференції

Габріеле Бауманн, керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

Святослав Шеремета, голова Ради Братства магістрів академії державного управління БРАМА, депутат ЛОР

Ярослав Жилкін, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії  з увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій

Представники місцевої влади

11:30

Політика пам’яті як інструмент подолання стереотипів минулого

Ігор Юхновський, академік,  Голова Українського Інституту Національної пам’яті 2006-2010 рр.

Др. Адам Кульчицький , Жешівський Університет, Республіка Польща

14:00

Вшанування минулого як основа формування майбутнього

Модерація: Святослав Шеремета

Тарас Возняк, політолог, головний редактор журналу "Ї"

Андрій Странніков, Директор Інститут Політичної Освіти

Андрій Корнат , депутат Львівської обласної ради

15:30

Культура історичної пам’яті  в контексті  впорядкування та догляду за похованнями жертв воєн та політичних репресій

Модерація: Святослав Шеремета

Ярослав Жилкін, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії  з увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій

Ярослав Онищук, канд. іст. наук, доцент кафедри археології, ЛНУ ім.  Франка

Андрій Котлярчук, керівник Табору-експедиції "Вирій"

17:30

Подолання наслідків тоталітаризму. Досвід посттоталітарних країн

Руслан Забілий, Директор Національного музею жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"

Вахтанг Кіпіані, журналіст, громадський діяч

Др. Адам Кульчицький , Жешівський Університет, Республіка Польща

Ігор Мельник,  Український  Інститут Національної Пам’яті

(панель  буде відбуватися в Національному музеї Тюрма на Лонського)

31  жовтня

09.00

Українсько-польський діалог пам’яті: тяжкі питання минулого, погляд у майбутнє

Модерація: Святослав Шеремета

Др. Анджей Кунерт, Секретар Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіка Польща

Микола Литвин, доктор іст. наук, Директор Інституту українознавства ім. Крип’якевича, керівник центру україно-польських стосунків

Володимир Середа, Голова товариства "Об’єднання товариств депортованих українців "ЗАКЕРЗОННЯ"

Markus Pieper, Department of Memorial Sites | Federal Foundation for the Reappraisal of the SED Dictatorship 

Анджей Дрозд, Генеральний Консул Республіки Польща у Львові

10:25

Українсько-польський діалог пам’яті: тяжкі питання минулого, погляд у майбутнє

12:15

Підведення підсумків, прийняття резолюції конференції.

13.00

Виїзд учасників конференції на Личаківське кладовище, покладання квітів до Меморіалів воїнам УГА, визначним  українцям, екскурсія.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.