У Львові - конференція з політики пам'яті

У Львові відбудеться конференція "Політика пам'яті: досвід, реалії сьогодення та погляд у майбутнє".

Організатори заходу - Братство магістрів академії державного управління "Брама" і Фонд Конрада Аденауера (ФРН).

Час і місце: 30-31 жовтня 2013 року, готель "Львів"

              ПРОГРАМА:

11.00

Відкриття конференції

Габріеле Бауманн, керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

Святослав Шеремета, голова Ради Братства магістрів академії державного управління БРАМА, депутат ЛОР

Ярослав Жилкін, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії  з увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій

Представники місцевої влади

11:30

Політика пам’яті як інструмент подолання стереотипів минулого

Ігор Юхновський, академік,  Голова Українського Інституту Національної пам’яті 2006-2010 рр.

Др. Адам Кульчицький , Жешівський Університет, Республіка Польща

14:00

Вшанування минулого як основа формування майбутнього

Модерація: Святослав Шеремета

Тарас Возняк, політолог, головний редактор журналу "Ї"

Андрій Странніков, Директор Інститут Політичної Освіти

Андрій Корнат , депутат Львівської обласної ради

15:30

Культура історичної пам’яті  в контексті  впорядкування та догляду за похованнями жертв воєн та політичних репресій

Модерація: Святослав Шеремета

Ярослав Жилкін, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії  з увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій

Ярослав Онищук, канд. іст. наук, доцент кафедри археології, ЛНУ ім.  Франка

Андрій Котлярчук, керівник Табору-експедиції "Вирій"

17:30

Подолання наслідків тоталітаризму. Досвід посттоталітарних країн

Руслан Забілий, Директор Національного музею жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"

Вахтанг Кіпіані, журналіст, громадський діяч

Др. Адам Кульчицький , Жешівський Університет, Республіка Польща

Ігор Мельник,  Український  Інститут Національної Пам’яті

(панель  буде відбуватися в Національному музеї Тюрма на Лонського)

31  жовтня

09.00

Українсько-польський діалог пам’яті: тяжкі питання минулого, погляд у майбутнє

Модерація: Святослав Шеремета

Др. Анджей Кунерт, Секретар Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіка Польща

Микола Литвин, доктор іст. наук, Директор Інституту українознавства ім. Крип’якевича, керівник центру україно-польських стосунків

Володимир Середа, Голова товариства "Об’єднання товариств депортованих українців "ЗАКЕРЗОННЯ"

Markus Pieper, Department of Memorial Sites | Federal Foundation for the Reappraisal of the SED Dictatorship 

Анджей Дрозд, Генеральний Консул Республіки Польща у Львові

10:25

Українсько-польський діалог пам’яті: тяжкі питання минулого, погляд у майбутнє

12:15

Підведення підсумків, прийняття резолюції конференції.

13.00

Виїзд учасників конференції на Личаківське кладовище, покладання квітів до Меморіалів воїнам УГА, визначним  українцям, екскурсія.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.