Спецпроект

"Метрополітан" провів першу виставку робіт сліпих художників. ФОТО

Музей "Метрополітан" у Нью-Йорку провів виставку робіт, зроблених відвідувачами класів "Бачити, малюючи". Всі учасники виставки - сліпі або частково сліпі люди, і їхні малюнки натхненні експонатами, які їм описували зрячі екскурсоводи та до яких вони могли торкатися.

Про це пише nytimes.com.

Музей " Метрополітан " ще в 1908 році надавав відвідувачам інвалідні крісла, а в 1913-му - проводив лекції для сліпих дітей з державних шкіл.

На сьогоднішній день в музеї по п'ятницях відкриваються "мультисенсорні станції", які допомагають відвідувачам з різними видами інвалідності знайомитися з мистецтвом за допомогою дотику, нюху, музики і вербального опису.

Екскурсії для людей з вадами зору

У музеї також проводяться спеціальні екскурсії для глухих відвідувачів.

Слідом за "Метрополітан" інші музеї США та Європи також задалися метою зробити мистецтво доступним для інвалідів. Багато музеїв влаштовують виїзні виставки, виділяють окремі скульптурні зали для сліпих і проводять окремі заняття для дітей з когнітивними порушеннями.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.