Спецпроект

Російський музей відкрив виставку полотен Сталлоне

У неділю в Інженерному замку в Санкт-Петербурзі відкрилася виставка картин Сильвестра Сталлоне.

Про це пише vesti.ru.

Як зізнається актор і живописець, якби у нього був вибір, то він би присвятив себе малюванню та скульптурі, тому що в цих заняттях йому не доводиться працювати в команді і, так чи інакше, бути чиїмось підлеглим.

"Я знімаюся в багатьох фільмах, але для мене унікально цей стан, коли я перебуваю наодинці з полотном. Я приходжу до живопису, коли я не можу висловити те, що відчуваю. Таким чином я даю вихід своїм емоціям" , - зізнався артист.

За зізнанням Сталлоне, перший художник, який його вразив, - Марк Шагал. Крім цього, він дуже любить Малевича, а також цінує творчість сучасних художників, йому "симпатичний живопис, яка рясніє фарбами" .

Що стосується бажання заробити на своїй творчості, актор наголосив: "Я не прагну до комерційної сторони питання, я навіть не знаю, хто купує мої картини. Є деякі полотна, які я не дозволяю продавати, тому що вони багато для мене значать".

Директор Російського музею Володимир Гусєв назвав живопис Сталлоне експресивним і динамічним. "Він показує, який агресивний наш світ, видно, як художник розвивався, це серйозна і цікава виставка", - додав він.

На виставці представлено 36 картин з різних колекцій Сталлоне. Вона триватиме до середини січня.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.