Спецпроект

У Словаччині з'явився музей на даху. ФОТО

Пам'ятник народної архітектури виріс в житловому кварталі міста Кошице (Словаччина) просто на даху однієї з багатоповерхівок. Реальні дерев'яні будинки були перевезені з регіону Липтовської Теплички.

Про це пише bagnet.org.

Автор проекту - Томаш Джадонь. Місцеві жителі оцінили креатив позитивно: вони вважають, що будиночки допомагають зробити пейзаж більш різноманітним - адже в районі сконцентровані похмурі панельні багатоквартирні будинки.

Музей на даху

Словацьке місто Кошице є європейською культурною столицею 2013 року. Це перше місто в історії сучасної Словаччини, яке отримало цей титул. Звання присвоюється щорічно, от уже протягом 25 років - одному або двом європейським містам Європарламентом і Єврокомісією.

Звання культурної столиці - 2013 Кошице отримав ще в 2008 році, разом з французьким Марселем, обійшовши Нітру, Мартін і Прешов. Виграшним виявився запропонований проект Interface - 2013, який робить акцент на трансформації Кошице з промислового центру в постіндустріальне місто з творчим і науковим потенціалом, а також з розвиненою культурною інфраструктурою. Програма заходів в рамках проекту Кошице, як культурної столиці Європи 2013 року, розділена на п'ять основних концепцій: "Лабораторія живої культури", "Відкритий суспільний простір" , "Елементи Кошице - світло, вода і звук" , "Вперед до традиції - вперед до коренів" і "Зачаровуюче місто".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.