Доступ до архівів XX сторіччя ускладнився - історик

В останні роки в Україні доступ до державних архівів, зокрема до матеріалів, що стосуються теми Голодомору, значно ускладнився.

Про це заявив історик, дослідник архівів КГБ Олександр Іщук у коментарі Укрінформу.

"В останні три роки доступ до архівів ускладнився, - зазначив Іщук. - І значна кількість істориків на це нарікають. Це пов'язано з тим, що керівництво Державного комітету архівів перебуває в руках члена Комуністичної партії".

Дослідник нагадав, що Ольга Гінзбург у своїх інтерв'ю неодноразово говорила, що не всі матеріали можна видавати дослідникам.

"На жаль, частина матеріалів, які не видаються, мабуть, стосується й Голодомору, - підкреслив історик. - Я маю на увазі слідчі справи колишніх органів НКВС-КДБ, в яких допитувалися свідки Голодомору. І зараз доступ до цих слідчих справ суттєво ускладнений - і в державних обласних архівах, і в київських центральних архівах".

При цьому він зазначив, що, попри це, у попередні роки був оприлюднений великий обсяг матеріалів на тему Голодомору 1933-34 років, тож у цілому ми досить непогано знаємо, що це таке.

А загалом, за словами Іщука, своєрідне табу стосується матеріалів не таких уже й давніх - до 75 років.

"Дуже багато матеріалів про Другу світову війну, про часи Сталіна, Хрущова, Брежнєва ще не опубліковані, недоступні. Якщо це стосується архівів Комуністичної партії, то вони зберігаються в Центральному державному архіві громадських об'єднань України. Тепер там новий керівник, і доступ ускладнився. Почали говорити: якщо ви будете дивитися ці матеріали, можливо, це вдарить по комусь із родичів людей, які працювали в Комуністичній партії, або в НКВС, або ще десь. І таким чином відбувається тихе блокування введення в обіг нових наукових матеріалів. Професійні історики це чітко знають і, звичайно, переживають, тому що ці матеріали частково вже введені в обіг, раніше їх видавали. А тепер до них не так просто добратися", - розповів історик.

Він уточнив: матеріалів Комуністичної партії - це перший фонд Центрального державного архіву громадських об'єднань - більше мільйона одиниць зберігання. Щоб цей великий фонд як слід обстежити і опублікувати документи, треба працювати не рік і навіть не десять років.

Щодо документів, які стосуються Другої світової війни і не всі оприлюднені, то це, за його словами, особливо важливо, "бо українці в тій війні воювали в арміях різних держав: і в радянській, і в німецькій, окрема тема - Українська Повстанська Армія, Тарас Бульба-Боровець". Це все питання, які наче непогано вивчалися в останні роки, але ще недостатньо досліджені.

"Ольга Гінзбург заперечує той факт, що архіви не до кінця відкриті. І вона правильно каже в тій частині, що доступ до більшості матеріалів з історії України - наприклад з ХVІ по ХІХ століття - дійсно вільний. Мова йде про документи ХХ століття, а саме про період починаючи з 1917 року, а реально кажучи - десь із 1930-их років, коли розпочалися масові політичні репресії сталінських часів", - стверджує Іщук.

Він вважає, що чиняться штучні перешкоди: "Наприклад, щоб ознайомитися з матеріалами архівних кримінальних справ, що стосуються репресованих діячів ОУН і УПА, або священиків, або будь-кого, вас попросять пред'явити дозвіл родичів. А ви спробуйте взяти дозвіл родичів, якщо людина давно померла, де діти - невідомо, а можливо, дітей і не було. Як тоді? І на цій підставі не видаються матеріали слідчих справ".

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.