Спецпроект

У Львові відкрили виставку "Латвійська трагедія. 1941"

У Львові в музеї жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відкрили виставку "Латвійська трагедія. 1941". В експозиції розповідається про депортацію, Голокост, репресії, репатріацію німців, про рух опору в Латвії.

Про це пише cdvr.org.ua.

На 25 стендах представлені копії документів, свідчення латвійців, газетні публікації, світлини про злочини радянської і німецької окупацій на території Латвії. 

"Латвія – маленька країна у порівнянні з Україною за кількістю населення. Латвія не перебувала так довго під окупаційними режимами, як Україна, і втратила свою незалежність у 1940 році, коли прийшла радянська влада. Маленька держава не могла опиратись великій радянській армії, а тому одразу перейшла в партизанку. Тому у них не були втрачені ідентичність, дух, це була консолідована нація, яка розуміла свою мету – звільнитись від окупації  тоталітарного режиму, – каже директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Латвія за кількістю населення така ж як Львівська область. На Львівщині у роки німецької й радянської окупацій у ХХ столітті, за підрахунками істориків, знищені понад 300 тисяч людей різних національностей.

Виставка "Латвійська трагедія. 1941" присвячена 95 річниці Акту проголошення незалежності Латвії, яка відзначається 18 листопада. У Львові виставка експонуватиметься протягом двох місяців, а далі презентуватиметься вперше в інших українських містах.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.