Спецпроект

У Львові відкрили виставку "Латвійська трагедія. 1941"

У Львові в музеї жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відкрили виставку "Латвійська трагедія. 1941". В експозиції розповідається про депортацію, Голокост, репресії, репатріацію німців, про рух опору в Латвії.

Про це пише cdvr.org.ua.

На 25 стендах представлені копії документів, свідчення латвійців, газетні публікації, світлини про злочини радянської і німецької окупацій на території Латвії. 

"Латвія – маленька країна у порівнянні з Україною за кількістю населення. Латвія не перебувала так довго під окупаційними режимами, як Україна, і втратила свою незалежність у 1940 році, коли прийшла радянська влада. Маленька держава не могла опиратись великій радянській армії, а тому одразу перейшла в партизанку. Тому у них не були втрачені ідентичність, дух, це була консолідована нація, яка розуміла свою мету – звільнитись від окупації  тоталітарного режиму, – каже директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Латвія за кількістю населення така ж як Львівська область. На Львівщині у роки німецької й радянської окупацій у ХХ столітті, за підрахунками істориків, знищені понад 300 тисяч людей різних національностей.

Виставка "Латвійська трагедія. 1941" присвячена 95 річниці Акту проголошення незалежності Латвії, яка відзначається 18 листопада. У Львові виставка експонуватиметься протягом двох місяців, а далі презентуватиметься вперше в інших українських містах.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.