Державні архівісти обговорили свою роботу

У Державній науковій архівній бібліотеці (Київ) відбувся науково- практичний семінар "Сучасний стан та перспективи розвитку служб науково-технічної інформації державних архівних установ України".

Організаторами заходу виступили Державна архівна служба України, НДІ архівної справи та  документознавства, кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету КНУ ім.Шевченка.

У роботі семінару взяли участь близько 30 учасників - представники державних архівів з різних регіонів України та науковці.  

Під час роботи науково-практичного семінару були обговорені правові аспекти та основні напрями діяльності служб науково-технічної інформації державних архівних установ України.

Також було розглянуто рекомендації щодо організації довідково-інформаційного фонду служби науково-технічної інформації архіву та представлено на прикладі системи "Ірбіс" [система автоматизації бібліотек - ІП] впровадження електронного каталогу довідково-інформаційного фонду. 

На завершення семінару відбувся круглий стіл, де обговорювалися питання діяльності служб науково-технічної інформації на прикладі Центрального державного науково-технічного архіву України та Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.