Спецпроект

Бахчисарайський музей отримав унікальну колекцію монет

Американець кримськотатарського походження Абдураїм Деміраяк приніс у дар Бахчисарайському заповіднику нумізматичну колекцію з 137 унікальних монет, яку він збирав 50 років.

Про це пише ukrinform.ua.

За словами самого колекціонера, монети, які друкувалися в стародавній столиці кримського держави - ​​Бахчисараї, унікальні, їх пошук був пов'язаний з великими труднощами, і в світі їх залишилося дуже мало.

"Я приношу їх в дар Бахчисарайському заповіднику як свідчення того, що в Криму жили, живуть і будуть жити кримські татари", - заявив він журналістам.

У колекції дарувальника також унікальні китайські монети династії Мін, які можна побачити в Британському музеї. Стане доступна відвідувачам Бахчисарайського музею та індійська частина колекції, представлена ​​двома найменшими в світі золотими монетами діаметром 6 мм. Є і монети періоду Великих Моголів. Гордістю ж колекції Деміраяка є перська бронзова монета віком 2400 років, на якій зображений цар Дарій з луком і списом.

Як повідомили в Міністерстві культури Криму, в 1997 році до 80-річчя Бахчисарайського музею Абдураїм Деміраяк вже передавав в дар Бахчисарайському історико-культурному заповіднику колекцію монет Кримського ханства, Золотої Орди і нумізматичні знаки ряду європейських держав.

У структуру Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника входять музеї Ханський палац, Чуфут-Кале, Мангуп-Кале, Ескі- Кермен, Будинок-музей Ісмаїла Гаспринського, Музей археології і печерних міст і низка інших пам'яток і музеїв.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.