Спецпроект

ЗАПАЛІТЬ СВІЧКУ НА ВІКНІ. СУБОТА, 16:00

У суботу, 23 листопада, у Києві відбудуться пам’ятні заходи до 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932-33 років. Апофеозом стане традиційна громадянська акція пам'яті - коли почне сутеніти, українці запалять у вікнах своїх будинків свічки.

Громадський комітет із ушанування пам’яті жертв Голодомору запрошує киян і тих, хто має нагоду бути у столиці, зібратися для спільного вшанування загиблих від насильницької голодної смерті.

23 листопада, субота. 14:00. Пам'ятні заходи розпочнуться з жалобної ходи від метро "Арсенальна" до Національного меморіалу жертв Голодомору. (Київ, вул. Лаврська, 3)

Напередодні в обласних центрах України відбувалися акції "Послання пам’яті", під час яких українці на великому полотні писали свої звернення до нащадків, яким випаде нагода через 20 років відзначати 100-ті роковини Голодомору в Україні.

Перед початком ходи молодь збере ці частини полотен, привезених з різних регіонів, у великий банер, який нестимуть спереду колони. Пізніше такі послання увійдуть у новий том Національної книги пам’яті.

О 15:00 біля Національного меморіалу жертв Голодомору розпочнеться панахида за участю більшості християнських конфесій України. Запрошені представники всіх церков та релігійних організацій в Україні, дипломатичні представники, громадськість.

О 16:00 після загальнонаціональної хвилини мовчання розпочнеться акція "Запали свічку пам’яті". Біля Національного меморіалу жертв Голодомору в цю суботу запалає понад 10 тисяч свічок.

Традиційно українці о 16:00 запалять свічки пам’яті на своїх вікнах.

Жалобні заходи також пройдуть на центральних площах усіх обласних центрів України: загальнонаціональна хвилина мовчання та акція "Запали свічку пам’яті". Пом’януть жертв Голодомору 23 листопада і в багатьох країнах світу.

Анонс заходів можна переглянути тут.

Як відомо, напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору 21-22 листопада відбудеться Міжнародний форум до 80-х роковин Голодомору.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.