Спецпроект

ЗАПАЛІТЬ СВІЧКУ НА ВІКНІ. СУБОТА, 16:00

У суботу, 23 листопада, у Києві відбудуться пам’ятні заходи до 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932-33 років. Апофеозом стане традиційна громадянська акція пам'яті - коли почне сутеніти, українці запалять у вікнах своїх будинків свічки.

Громадський комітет із ушанування пам’яті жертв Голодомору запрошує киян і тих, хто має нагоду бути у столиці, зібратися для спільного вшанування загиблих від насильницької голодної смерті.

23 листопада, субота. 14:00. Пам'ятні заходи розпочнуться з жалобної ходи від метро "Арсенальна" до Національного меморіалу жертв Голодомору. (Київ, вул. Лаврська, 3)

Напередодні в обласних центрах України відбувалися акції "Послання пам’яті", під час яких українці на великому полотні писали свої звернення до нащадків, яким випаде нагода через 20 років відзначати 100-ті роковини Голодомору в Україні.

Перед початком ходи молодь збере ці частини полотен, привезених з різних регіонів, у великий банер, який нестимуть спереду колони. Пізніше такі послання увійдуть у новий том Національної книги пам’яті.

О 15:00 біля Національного меморіалу жертв Голодомору розпочнеться панахида за участю більшості християнських конфесій України. Запрошені представники всіх церков та релігійних організацій в Україні, дипломатичні представники, громадськість.

О 16:00 після загальнонаціональної хвилини мовчання розпочнеться акція "Запали свічку пам’яті". Біля Національного меморіалу жертв Голодомору в цю суботу запалає понад 10 тисяч свічок.

Традиційно українці о 16:00 запалять свічки пам’яті на своїх вікнах.

Жалобні заходи також пройдуть на центральних площах усіх обласних центрів України: загальнонаціональна хвилина мовчання та акція "Запали свічку пам’яті". Пом’януть жертв Голодомору 23 листопада і в багатьох країнах світу.

Анонс заходів можна переглянути тут.

Як відомо, напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору 21-22 листопада відбудеться Міжнародний форум до 80-х роковин Голодомору.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.