Спецпроект

Українці напишуть послання до 100-ої річниці Голодомору

Напередодні відзначення 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років громадські активісти у Києві та інших містах розгорнуть велике полотно, на якому усі охочі зможуть залишити своє послання до українців майбутнього.

Послання адресоване "нащадкам, які через 20 років вшановуватимуть 100-і роковини трагедії Голодомору", повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Полотна з усієї України розгорнуть 23 листопада біля Меморіалу пам’яті жертв Голодомору в Києві.

Участь у написанні послань візьмуть відомі мистецькі діячі, громадські активісти та історики, зокрема лідер рок-гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола і історик, дослідник архівів КГБ Олександр Іщук.

Час і місце заходу: 5 листопада, вівторок, 13:00, Київ, пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років (Михайлівська площа).

Цією акцією розпочнеться кампанія, організована Громадським комітетом пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Напередодні Комітет звернувся до територіальних громад з проханням написати послання до нащадків, яким випаде обов’язок вшановувати соті роковини трагедії. Таке прохання отримали усі села та міста України, представники яких привезуть листи до Києва 23 листопада. Послання з усієї України стануть сторінками нового тому Національної книги пам’яті.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Дивіться також: "Історія Голоду. Читачі УП розповідають, як вижили їхні родини"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.