У ХАРКОВІ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ ПЛОЩУ РОЗИ ЛЮКСЕМБУРГ

Харківська міськрада перейменувала площу Рози Люксмебург. Тепер вона називатиметься Павлівською - як і до 1919 року.

Про це повідомляє МедіаПорт.

Рішення підтримали 76 депутатів, 10 висловилися проти.

Ім'я лідера німецького соціалістичного руху XIX-XX років, засновниці Компартії Німеччини Рози Люксембург площа отримала в 1919 році. До цього вона називалася Павлівською, ще раніше - Торговою, Народною і Біржовою.

З XVII сторіччя площа була торгівельним майданом міста. У 1830-х роках купець Савелій Павлов, який започаткував цукерково-пряникове виробництво в Харкові, побудував на площі кам'яний магазин, з того часу її й почали називати Павлівською.

У 2003 році площу Рози Люксембург - після того, як на ній встановили пам'ятник Незалежності України - хотіли перейменувати в площу Соборності , але міськрада цю ідею не підтримав.

У 2012 році пам'ятник Незалежності з площі демонтували.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.