У ХАРКОВІ ДЕМОНТУЮТЬ ПАМ'ЯТНИК НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Фото

У Харкові на площі Рози Люксембург за допомогою спецтехніки демонтують пам'ятник Незалежності - за словами головного архітектора міста, він "неграмотний, невдалий і недолугий".

Про це повідомляє "Газета.ua".

Пам'ятник у вигляді 16-метрової колони, на вершині якої сидить орел, а біля підніжжя стоїть дівчинка, був встановлений на честь 10-річчя незалежності України у 2001 році. Її ліпили з ровесниці незалежної України.

Скульптуру дівчинки спочатку відокремили від постаменту. Потім автокран і автовишка почали демонтувати фігуру орла з вершини.

Пояснити дії влади до журналістів вийшов головний архітектор Харкова Сергій Чечельницький. Він заявив, що пам'ятник демонтують, тому що він не вписується в новий план транспортної розв'язки площі.

 Пам'ятник Незалежності на площі Люксембург

"Подивіться на цей пам'ятник — навколо одні машини, жодної людини, - розповів він. - Це не тільки сьогодні, а протягом 10 років. Лише раз на рік, на День Незалежності чиновники приходять класти вінки. А все тому, що пішоходам сюди важко дістатися. Пам'ятник стоїть на острові. Для того, щоб до нього дійти, треба подолати серйозну транспортну магістраль. Погляньте — жодної лавки. Ця площа не працює. В проекті перепланування транспортної системи міста ця площа вже не буде такою острівною. Її реконструкцію ми почали з демонтажу пам'ятника. В нове планування площі він не вписується".

Також архітектор розкритикував художні якості скульптури, назвавши монумент Незалежності невдалим і недолугим.

 

"Це один із найневдаліших наших пам'ятників. Неграмотний, - зауважив скульптор. - Колона надто тонка, вона не тримає конструкцію. Птах. Я розумію, що планувався сокіл. Але коли я підходжу до площі, у мене повна ілюзія, що це повалений німецький орел. Наш сокіл символізує самостійну Україну, а вийшов агресивним. Щойно демонтували дівчинку. Вона на рівні роботи студентів другого курсу скульптурного відділення. Не можна ставити скульптуру в маштабі один до одного. Ця дівчинка виглядала недолуго. Це була просто помилка. Минає час — хороші памятники лишаються, а негарні — ні".

За словами архітектора, надалі на площі Рози Люксембург ніяких пам'ятників не встановлюватимуть.

 

Як відомо, у 2011 році міський голова Харкова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити у місті пам'ятники Володимиру Висоцькому і артистці Людмилі Гурченко.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.