Спецпроект

В Алтайському краї з'явиться Музей полювання

В Алтайському краї створюється Музей полювання. Він буде розташований в Алтайському районному краєзнавчому музеї в Алтайському районі - одному з найбільш туристичних районів Сибіру. Ініціатива створення належить управлінню мисливського господарства Алтайського краю.

Про це пише amic.ru.

Вибір місця розташування музею не випадковий - на території Алтайського району розташовані зона туристсько-рекреаційного призначення "Бірюзова Катунь" і гральна зона "Сибірська монета", в безпосередній близькості розміщується санаторно-курортний комплекс "Білокуриха". Через село Алтайське проходить туристичний маршрут "Золоте кільце Алтаю".

"Запрошуємо взяти участь у формуванні музейного фонду всіх мисливців і просто не байдужих до природи людей. Просимо передати в дар Музею полювання наявні у Вас предмети, пов'язані з полюванням.

Це можуть бути опудала тварин, фотографії, газетні та журнальні вирізки, книги, документи, мисливське спорядження (одяг, взуття, ножі, сокири, лижі, невеликі човни), самолови (капкани, Черкай, кулемки), мисливські трофеї та інші цікаві предмети", - зазначають мисливствознавці.

У музейну експозицію планується включити три розділи: "Тваринний світ" (опудала усіх що живуть у нас тварин в повний зріст з описами), "Історія полювання" (документи, речі, зброю, скульптурні композиції, пов'язані з полюванням і "Сучасний стан мисливського господарства" (документи, фотографії, спорядження, трофеї і пр).

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.