Спецпроект

В Алтайському краї з'явиться Музей полювання

В Алтайському краї створюється Музей полювання. Він буде розташований в Алтайському районному краєзнавчому музеї в Алтайському районі - одному з найбільш туристичних районів Сибіру. Ініціатива створення належить управлінню мисливського господарства Алтайського краю.

Про це пише amic.ru.

Вибір місця розташування музею не випадковий - на території Алтайського району розташовані зона туристсько-рекреаційного призначення "Бірюзова Катунь" і гральна зона "Сибірська монета", в безпосередній близькості розміщується санаторно-курортний комплекс "Білокуриха". Через село Алтайське проходить туристичний маршрут "Золоте кільце Алтаю".

"Запрошуємо взяти участь у формуванні музейного фонду всіх мисливців і просто не байдужих до природи людей. Просимо передати в дар Музею полювання наявні у Вас предмети, пов'язані з полюванням.

Це можуть бути опудала тварин, фотографії, газетні та журнальні вирізки, книги, документи, мисливське спорядження (одяг, взуття, ножі, сокири, лижі, невеликі човни), самолови (капкани, Черкай, кулемки), мисливські трофеї та інші цікаві предмети", - зазначають мисливствознавці.

У музейну експозицію планується включити три розділи: "Тваринний світ" (опудала усіх що живуть у нас тварин в повний зріст з описами), "Історія полювання" (документи, речі, зброю, скульптурні композиції, пов'язані з полюванням і "Сучасний стан мисливського господарства" (документи, фотографії, спорядження, трофеї і пр).

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.