У Керчі влада не дає поховати червоноармійців. ФОТО

Представники військово-пошукового клубу "Патріот" принесли до будівлі міськради Керчі (Крим) останки радянських солдатів.

Про це повідомляє Керч.ФМ.

Пошуковці організували вкцію на знак протесту проти дій місцевої влади, яка відмовляється підписувати документи, необхідні для перепоховання знайдених останків.

До будівлі принесли кілька пакетів із знайденими кістками, а також невелику труну з фотографією солдата. Учасники акції також залишили послання до заступника мера Олексія Милованова: "Милованов, снизойди!".

"Це важкий для нас рішення, але влада відмовляється підписувати акти з вересня", - прокоментував акцію представник клубу Олександр Петров.

Йдеться про останки 52 солдатів, знайдених у ході пошукової експедиції. Оскільки влада відмовляється дати санкцію на перепоховання, клубу "Патріот" доводиться зберігати їх у себе.

 

Сам Милованов, який вийшов до пікетників, пояснив свою відмову підписати документи тим, що вони "подавалися в невстановлені терміни". Представники клубу вважають це пояснення несерйозним.

У республіканському комітеті Криму з охорони культурної спадщини, у свою чергу, повідомили, що ще до початку листопада написали лист із проханням про перепоховання останків. "З якої причини документи досі в Керчі не підписали, невідомо", - наголосила голова комітету Лариса Опанасюк.

Раніше представники пошукових об'єднань вже скаржилися на керченську владу, заявляючи, що вона заважає їм працювати.

Дивіться також: "На Чернігівщині влада не дозволяє ховати знайдених пошуковцями солдат"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.