У Керчі влада не дає поховати червоноармійців. ФОТО

Представники військово-пошукового клубу "Патріот" принесли до будівлі міськради Керчі (Крим) останки радянських солдатів.

Про це повідомляє Керч.ФМ.

Пошуковці організували вкцію на знак протесту проти дій місцевої влади, яка відмовляється підписувати документи, необхідні для перепоховання знайдених останків.

До будівлі принесли кілька пакетів із знайденими кістками, а також невелику труну з фотографією солдата. Учасники акції також залишили послання до заступника мера Олексія Милованова: "Милованов, снизойди!".

"Це важкий для нас рішення, але влада відмовляється підписувати акти з вересня", - прокоментував акцію представник клубу Олександр Петров.

Йдеться про останки 52 солдатів, знайдених у ході пошукової експедиції. Оскільки влада відмовляється дати санкцію на перепоховання, клубу "Патріот" доводиться зберігати їх у себе.

 

Сам Милованов, який вийшов до пікетників, пояснив свою відмову підписати документи тим, що вони "подавалися в невстановлені терміни". Представники клубу вважають це пояснення несерйозним.

У республіканському комітеті Криму з охорони культурної спадщини, у свою чергу, повідомили, що ще до початку листопада написали лист із проханням про перепоховання останків. "З якої причини документи досі в Керчі не підписали, невідомо", - наголосила голова комітету Лариса Опанасюк.

Раніше представники пошукових об'єднань вже скаржилися на керченську владу, заявляючи, що вона заважає їм працювати.

Дивіться також: "На Чернігівщині влада не дозволяє ховати знайдених пошуковцями солдат"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.