Спецпроект

Музей мистецтв Прикарпаття показав твори сакрального мистецтва

Музей мистецтв Прикарпаття представив на огляд ікону "Христос Пантократор" та скульптуру Святого Іона, які вдалося врятувати за кошти меценатів.

Про це пише paralleli.if.ua.

"Ми представляємо дві роботи: скульптуру та ікону, які реставрував наш фахівець Зиновій Крок. Ця клопітка робота є швидше консервацією творів мистецтва, аніж їх реставрацією", - зазначив на урочистому представлені творів директор Музею мистецтв Прикарпаття Михайло Дейнега.

Відновлення творів сакрального мистецтва тривало 11 місяців. Найважче, кажуть фахівці, було працювати над консервацією їх дерев’яної основи, яку майже повністю зруйнував час. Для цього застосовували складну технологію. На лику Христа ікони майстрам вдалося відновили його очі та вуста, які були видряпані вандалами.

Відомо, що ікону "Христос Пантократор" відносять до 19 століття, а скульптуру Святого Іона датують 18ст. Обидві цінності потрапили до музею з церковних складів Прикарпаття у 80-х роках. Відтоді на їх реставрацію в музею не вистачало коштів.

Порятунок творів сакрального мистецтва провели в рамках акції "Повернуті з небуття", яка розпочалась в 2006 році. З того часу музейникам вдалося врятувати 35 шедеврів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.