Спецпроект

Інваліди позолотять музей Пінзеля за 2,5 мільйони. ФОТО

Управління капітального будівництва Львівської міськради 22 листопада за результатами тендеру уклало угоду з КП "Центр Комплекс" Львівської обласної асоціації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» на ремонтно-реставраційні роботи фасадів та даху пам’ятки архітектури XVII ст. – "Музей Пінзеля". Вартість угоди становить 2,65 млн грн.

Про це пише nashigroshi.org.

Роботи проведуть у 2013 – 2014 рр.

Передбачено заміну конструкцій і покриттів даху, золочення підхрестового яблука, демонтаж і очищення металевого хреста, фарбування хреста і золочення окремих його деталей, встановлення хреста, оновлення люкарн (слухові вікна), розчищення і реставрацію віконних жалюзі, влаштування вогнезахисту даху костелу.

Музей Пінзеля

За інформацією ЗМІ, Львівська міськрада розраховувала на фінансування з держбюджету для реставрації музею Пінзеля. Однак гроші так і не отримали, тому роботи проведуть коштом бюджету міста. Реставрацію обіцяють почати ще в цьому році.

Будівля Музею Пінзеля – це колишній костел кларисок (черниць), збудований у 1607 році. З 1945 року за СРСР порожній костел передали Львівській картинній галереї. Сьогодні це музей скульптора Йогана Пінзеля.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.