ПОМЕРЛА МАМА ГЕОРГІЯ ГОНГАДЗЕ

Леся Гонгадзе пішла з життя сьогодні після четвертої ранку.

Про це повідомляє Львівська Газета з посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

Львів висловлює співчуття усім рідним і близьким з приводу втрати Лесі Гонґадзе. На 69-му році життя сьогодні після четвертої години Леся Гонґадзе відійшла у вічність.

"Леся Гонгадзе була надзвичайно мужньою жінкою. Донька українського патріота, яка виховала чудового сина – справжнього захисника української національної ідеї, державності та незалежності. Сім’я Гонгадзе – це сьогодні приклад для нас усіх. Приклад справжнього патріотичного виховання. Весь Львів сумує", – зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

Леся Гонґадзе (Корчак) була корінною львів’янкою. Її батько Теодор Корчак був першим радіотехніком у Західній Україні. Сама Леся Гонгадзе – медик за фахом.

Лесю Гонгадзе поховають у понеділок на цвинтарі у Брюховичах під Львовом, повідомляє Zaxid.net з посиланням на Львівську міськраду.

Попрощатися з Лесею Гонгадзе львів’яни зможуть у неділю, 1 грудня, у Преображенській церкві (УГКЦ) на вул. Краківській, 21, де о 19:30 почнеться парастас за померлою.

Там же, у Преображенській церкві, у понеділок, 2 грудня, о 12:00 почнеться панахида, після закінчення якої траурна процесія вирушить у напрямку передмістя Брюховичі, на цвинтарі якого Леся Гонгадзе і буде похована.

Всі фінансові витрати з приводу похорону Лесі Гонгадзе взяла на себе Львівська міськрада.

Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що у Лесі Гонгадзе попередньо було діагностовано рак. Їй пропонували стаціонарне лікування, але вона відмовилась і захотіла залишитися вдома.

Читайте також інтерв'ю з Лесею Гонгадзе на ІП (2001)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.