Спецпроект

У Запоріжжі відкрився музей тюремного життя. ФОТО

Усі експонати надала пенітенціарна служба Запорізької області.

Про це пише 061.ua.

Тюремні ланцюги та колодки, заточки, схованки для телефонів - ціла історія світу ув'язнених. Експонати, представлені у музеї, відображають історію пенітенціарної служби від дореволюційних часів до наших днів.

 

 

"Тюремна система за весь час свого існування зазнала безліч перетворень. При цьому змінювалися умови утримання ув'язнених, створювалися нові моделі діяльності системи" , пояснюють у прес - службі Кримінально-виконавчої служби Запорізької області.

 

Так, у 18 столітті набули популярності колодки - дерев'яна конструкція в кілька метрів завдовжки, з отворами для рук і ніг. Ув'язнених заковували в колодки на час сну.

 

В Олександрівську (назва Запоріжжя до 1921 року) справжня в'язниця з'явилася тільки  у 1806 році. Протягом всого 1906 року в ній утримувався Нестор Махно. Історики стверджують, що на той час під повітову в'язницю орендували великий кам'яний льох. Саме таку камеру відтворили місцеві майстри в приміщенні музею, помістивши туди воскову фігуру Нестора Махна.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.