Спецпроект

У Черкасах спорудять підземний музей воїнів-афганців

На будівництво виділять 400 тисяч бюджетних гривень.

Про це пише pro-vincia.com.ua.

У центрі Черкас біля пам’ятника загиблим воїнам-афганцям з’явиться православна капличка висотою 21 метр та підземний музей. Як інформують у Черкаській ОДА, завершити всі роботи обіцяють у наступному році до Дня Перемоги. 
За словами начальника управління містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації Василя Дмитренка, наразі повністю розроблена проектно-кошторисна документація та отримано дозвіл на проведення будівництва. "Цей проект унікальний, такого більше немає в жодному регіоні України. Адже тут в єдину архітектурну композицію буде об’єднано площу, пам’ятник, меморіальну частину музею та каплицю", – зазначив Дмитренко. На спорудження каплички та облаштування музею з обласного бюджету виділять 400 тисяч гривень.
Голова обласної організації ветеранів Афганістану Олександр Рибчено, повідомив, що у майбутньому підземному музеї буде створено 104 персональних експозицій. Їх присвятять усім загиблим воїнам-афганцям з Черкащини. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.