Спецпроект

У Черкасах спорудять підземний музей воїнів-афганців

На будівництво виділять 400 тисяч бюджетних гривень.

Про це пише pro-vincia.com.ua.

У центрі Черкас біля пам’ятника загиблим воїнам-афганцям з’явиться православна капличка висотою 21 метр та підземний музей. Як інформують у Черкаській ОДА, завершити всі роботи обіцяють у наступному році до Дня Перемоги. 
За словами начальника управління містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації Василя Дмитренка, наразі повністю розроблена проектно-кошторисна документація та отримано дозвіл на проведення будівництва. "Цей проект унікальний, такого більше немає в жодному регіоні України. Адже тут в єдину архітектурну композицію буде об’єднано площу, пам’ятник, меморіальну частину музею та каплицю", – зазначив Дмитренко. На спорудження каплички та облаштування музею з обласного бюджету виділять 400 тисяч гривень.
Голова обласної організації ветеранів Афганістану Олександр Рибчено, повідомив, що у майбутньому підземному музеї буде створено 104 персональних експозицій. Їх присвятять усім загиблим воїнам-афганцям з Черкащини. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.