Спецпроект

Дерев’яні церкви Прикарпаття отримали дипломи ЮНЕСКО. ФОТО

До Списку світової спадщини потрапили церква Різдва Пресвятої Богородиці в Нижньому Вербіжі Коломийського району (зведена 1808 р.) та церква Святого Духа у Рогатині (1598 р.).

Про це повідомляє zik.ua.

13 грудня у Львові завершився українсько-польський проект за внесення до Списку світової спадщини ЮНЕСКО українських дерев’яних церков у польських та українських Карпатах. Проект було започатковано ще у 2009 році. У Палаці Потоцьких Львівської національної галереї мистецтв відбулися урочистості з вручення дипломів об’єктам-переможцям.

Диплом отримала Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Нижньому Вербіжі Коломийського району, яка належить до зразків гуцульської сакральної архітектури ХІХ ст. Вона  збудована без жодного цвяха.

 

Також в ЮНЕСКО відзначили церкву Святого Духа у Рогатині. У цій архітектурній споруді опільської сакральної школи діє "Музей-пам’ятка дерев’яної архітектури і живопису XVI-XIX століть", що є філіалом Музею мистецтв Прикарпаття.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.