Спецпроект

В Арктиці побудують музей Віллема Баренца

Туристів возитимуть на круїзному судні до місця останньої стоянки експедиції, яку очолив голландський мореплавець.

Про це пише news.mail.ru.

Бухту Крижана гавань архіпелагу Нова Земля, що стала останнім притулком голландського мореплавця XVI століття Віллема Баренца, планують відкрити для туристів. Основним експонатом стане великий макет "Будинку порятунку", де помер Баренц та пережила зимівлю його команда. Будівлю вони побудували з колод та суднової обшивки, опинившись замкненими в арктичній бухті взимку 1596. Навесні члени команди, які залишилися в живих, на двох шлюпках дісталися до Великої землі. 

Наразі у Національному парку "Руська Арктика" розробляють російсько-голландський проект, проте до нього залучаються і фахівці з Англії та Норвегії. Поки Крижана гавань знаходиться в стороні від основних туристичних маршрутів. Проте згодом до експозиції, присвяченій Баренцу, буде курсувати спеціальний круїзний лайнер. Окрім "Будинку порятунку" у Гавані планується встановити копію корми каравели Баренца з легкого металу.

Віллем Баренц народився в Амстердамі. У період з 1594 по 1597 роки він здійснив три плавання по арктичних морях у пошуках північного проходу з Атлантичного океану в Тихий, в країни прянощів - Індію та Китай. Голландський мореплавець склав першу достовірну карту арктичного архіпелагу Нова Земля і всього моря, яке в його честь назвали Баренцевим.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.