Спецпроект

Львівський музей не пускає до себе радника Януковича

Володимир Зубанов хоче провести презентацію власного історико-мистецького проекту у приміщенні музею історії релігії.

Про це пише zik.ua.

Однак працівників музею обурило те, що влада намагається втручатися у діяльність закладу. Посилаючись на те, що у планах закладу не було передбачено цієї презентації, керівники музейних підрозділів двічі збирали збори. Вони вимагали показати їм письмове розпорядження голови обласного департаменту культури про доцільність проведення заходу.

Директор музею Орест Малиць, який на даний час перебуває у відпустці, не зміг показати письмового розпорядження. Зоряна Білик, яка заступає Ореста Малиця на час його відпустки, наразі на лікарняномуі, тому також не мала згаданого розпорядження.

Збори працівників музею одностайно вирішили відкрито продемонструвати громадянську позицію та відмовитися від проведення заходу Радника Президента Володимира Зубанова. Музейники вже склали колективний лист до Львівської Обладміністрації, в якому висловлюють свою позицію. Нині вони збирають під ним підписи.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.