Спецпроект

Музей голокосту повернув Польщі барак з Освенциму

"Барак 30" є єдиним збереженим експонатом з Освенциму, побудованим до вересня 1943 року.

Про це пише ua.for-ua.com.

Музей голокосту у Вашингтоні повернув меморіальному комплексу Аушвіц-Біркенау половину бараку, яка понад 20 років була частиною експозиції в США.

Музей намагався добитися продовження терміну оренди, однак це було неможливо, згідно з польським законом від 2008 року, який забороняє вивозити об'єкти історичної спадщини країни на термін більше п'яти років.  Експонат доставили в польський порт Гдиня по морю в неділю, 29 грудня.

Співробітники польського меморіального комплексу розповіли, що консервація споруди, яка 20 років виставлялася в музейному залі, може тривати до 3-х років. Після цього півбараку повернеться на своє історичне місце, поруч з іншою половиною.

У "Бараку 30"  розташовувалася лікарня для в'язнів так званого "сімейного табору" Терезіенштадт, куди перевозили євреїв з гетто в місті Терезин в Богемії і Моравії. Всього з Терезіна в Освенцим доставили близько 46 тисяч чоловік, з них приблизно 20 тисяч проживали в "сімейному таборі", а решту вбили в газових камерах або відправили в інші частини концтабору. За свідченням одного з в'язнів, що вижили, в "Бараці 30" розташовувалися терапевтичне та інфекційне відділення лікарні.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.