Спецпроект

Музей голокосту повернув Польщі барак з Освенциму

"Барак 30" є єдиним збереженим експонатом з Освенциму, побудованим до вересня 1943 року.

Про це пише ua.for-ua.com.

Музей голокосту у Вашингтоні повернув меморіальному комплексу Аушвіц-Біркенау половину бараку, яка понад 20 років була частиною експозиції в США.

Музей намагався добитися продовження терміну оренди, однак це було неможливо, згідно з польським законом від 2008 року, який забороняє вивозити об'єкти історичної спадщини країни на термін більше п'яти років.  Експонат доставили в польський порт Гдиня по морю в неділю, 29 грудня.

Співробітники польського меморіального комплексу розповіли, що консервація споруди, яка 20 років виставлялася в музейному залі, може тривати до 3-х років. Після цього півбараку повернеться на своє історичне місце, поруч з іншою половиною.

У "Бараку 30"  розташовувалася лікарня для в'язнів так званого "сімейного табору" Терезіенштадт, куди перевозили євреїв з гетто в місті Терезин в Богемії і Моравії. Всього з Терезіна в Освенцим доставили близько 46 тисяч чоловік, з них приблизно 20 тисяч проживали в "сімейному таборі", а решту вбили в газових камерах або відправили в інші частини концтабору. За свідченням одного з в'язнів, що вижили, в "Бараці 30" розташовувалися терапевтичне та інфекційне відділення лікарні.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.