Спецпроект

У львівському кінотеатрі відкриють музей Степана Бандери

Управляння культури Львівської міськради програло суд у справі оренди кінотеатру «Дзвін», в якому хочуть облаштувати заклад.

Про це пише varianty.net.

Галицький районний суд визнав законною ухвалу Львівської міськради "Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45" (кінотеатр "Дзвін"), відхиливши тим самим скаргу управління культури. Питання оренди лобіювалося депутатами від ВО "Свобода".

Передбачалось, що приміщення кінотеатру буде передано під створення музею Степана Бандери.

Міський голова Львова Андрій Садовий виступав проти винесення ухвали на розгляд сесії, аргументуючи це тим, що під виглядом передачі кінотеатру в оренду згодом може відбутися його приватизація шляхом викупу, що суттєво зменшить прибуток міського бюджету.

Ще більш принципову позицію виклала у своєму листі до депутатів начальник управління культури Ірина Подоляк, яка заявила, що вважає недоцільним створення музею Бандери, оскільки це буде глорифікація вождя, що притаманно так званим країнам третього світу, і прикладом чого є мавзолей Леніну.

Незважаючи на критику, депутати проголосували за ухвалу і приміщення кінотеатру "Дзвін" віддали в оренду ТОВ "Дзвін і К".

Головна претензія до депутатів стосувалась того, що приміщення будуть орендувати не на конкурсній основі.

Юристи управління культури вважають, що не провівши конкурс на право оренди майнового комплексу, депутати порушили свою ж ухвалу № 897 "Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м.Львова", якою чітко врегульовано, хто має право на оренду комунального майна без конкурсу, а хто повинен виборювати його в конкурсі на комерційних засадах.

Згідно з ухвалою, право на позаконкурсну оренду мають заклади культури та мистецтва. Але під це визначення, за твердженням юристів мерії, ТОВ "Дзвін і К" не підпадає, оскільки серед кодів його економічної діяльності відсутні такі, які дали б йому право називатися підприємством у сфері культури та мистецтва.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.