Спецпроект

У львівському кінотеатрі відкриють музей Степана Бандери

Управляння культури Львівської міськради програло суд у справі оренди кінотеатру «Дзвін», в якому хочуть облаштувати заклад.

Про це пише varianty.net.

Галицький районний суд визнав законною ухвалу Львівської міськради "Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45" (кінотеатр "Дзвін"), відхиливши тим самим скаргу управління культури. Питання оренди лобіювалося депутатами від ВО "Свобода".

Передбачалось, що приміщення кінотеатру буде передано під створення музею Степана Бандери.

Міський голова Львова Андрій Садовий виступав проти винесення ухвали на розгляд сесії, аргументуючи це тим, що під виглядом передачі кінотеатру в оренду згодом може відбутися його приватизація шляхом викупу, що суттєво зменшить прибуток міського бюджету.

Ще більш принципову позицію виклала у своєму листі до депутатів начальник управління культури Ірина Подоляк, яка заявила, що вважає недоцільним створення музею Бандери, оскільки це буде глорифікація вождя, що притаманно так званим країнам третього світу, і прикладом чого є мавзолей Леніну.

Незважаючи на критику, депутати проголосували за ухвалу і приміщення кінотеатру "Дзвін" віддали в оренду ТОВ "Дзвін і К".

Головна претензія до депутатів стосувалась того, що приміщення будуть орендувати не на конкурсній основі.

Юристи управління культури вважають, що не провівши конкурс на право оренди майнового комплексу, депутати порушили свою ж ухвалу № 897 "Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м.Львова", якою чітко врегульовано, хто має право на оренду комунального майна без конкурсу, а хто повинен виборювати його в конкурсі на комерційних засадах.

Згідно з ухвалою, право на позаконкурсну оренду мають заклади культури та мистецтва. Але під це визначення, за твердженням юристів мерії, ТОВ "Дзвін і К" не підпадає, оскільки серед кодів його економічної діяльності відсутні такі, які дали б йому право називатися підприємством у сфері культури та мистецтва.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.