Спецпроект

БУДИНОК КАНТА ПІД КАЛІНІНГРАДОМ ГИНЕ. Фото

У Калінінградській області (Росія) майже перетворився на руїни будинок, в якому протягом трьох років жив і працював німецький філософ XVIII сторіччя Іммануїл Кант.

Про це повідомляє SmartNews.

Тим часом напівзруйнована будівля в селищі Вєсьоловка Черняховського району Калініградської області [до 1938 року цей населений пункт на території німецької провінції Східна Пруссія (Третій рейх) називався Юдшен, з 1938 до 1946 - Кантгаузен - ІП] стала Меккою для туристів, яких бачать тут мало не щодня.

"Приїздять переважно німці, - розповів виданню місцевий житель Сергій Самохін. - Поодинці і автобусами. Ходять, торкаються стін, охають і їдуть".

 

За словами Самохіна, раніше в одній половині дому жила "бабуся з сином", але минулого літа будинок спорожнів і "перетворився на бомжатник".

Тим часом у дому багата історія.

"У XVIII столітті це був будинок настоятеля місцевої парафії. З 1747 по 1751 домашнім учителем у сім'ї пастора Даніел Андерша служив Іммануїл Кант, - розповів краєзнавець та екс-голова Черняховського району Андрєй Віноґрадов. - І інтерес до цього будинку у німців не випадковий. В області залишилося тільки два місця, фізично пов'язаних із Кантом - це його могила в Калінінграді [до 1946 року - Кролевець і Кенігсберг - ІП] і ця будівля".

 

Юдшен - єдине місце, куди за все своє життя від'їжджав з рідного Кеніґсберга великий філософ, розповідають історики.

Будівля горіла у XIX столітті, після пожежі залишилися лише цоколь і фундамент. Стіни відновили згідно з проектом, але скептики вказують, що в будинку все одно не збереглося предметів, якими користувався Кант.

 

У наказі служби держохорони об'єктів культурної спадщини Калінінградської області "Про виявлені об'єкти культурної спадщини" історичний об'єкт значиться під 136-м номером - тобто ремонтувати його будуть не скоро, припускає видання.

Іммануїл Кант (1724-1804) - родоначальник німецької класичної філософії. Автор низки фундаментальних праць - "Критика чистого розуму" і "Критика практичного розуму" і "Критика здатності судження". 12 лютого виповнюється 290 років з дня його народження.

Крім робіт із філософії, розробив космогонічну гіпотезу походження Сонячної системи з гігантської первісної газової туманності. Намітив ідею генеалогічної класифікації тваринного світу - розподілу різних класів тварин за порядком їхнього можливого походження.

Дивіться також інші матеріали за темою "Філософія"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.