Спецпроект

У Музеї Ханенків знову показують античну колекцію

Національний музей імені Богдана і Варвари Ханенків відкрив виставку "Антична колекція Музею Ханенків. Вибране".

Після тривалої перерви відвідувачам знову представлені близько 60 творів мистецтва Давньої Греції, Етрурії та Риму з музейного зібрання, повідомили ІП у музеї.
 
Вік "найстарших" предметів – понад 3 000 років, "наймолодших" – близько 1700. Серед них є вишукані розписні вази, теракотові статуетки, мармурові портрети, скляні флакони та келихи.

Більшість експонатів походить із  колекції Богдана та Варвари Ханенків, решта передані до музею протягом ХХ століття з інших установ та археологічних розкопок.

У кожного з цих предметів – власна історія. За кожним – роки побутування, століття забуття й десятиліття досліджень. Кожен із них є частиною грандіозної мозаїки античної культури, відтак випромінює притаманні лише їй величний спокій та гармонію – співмірні людині й такі потрібні нам у непевному сьогоденні.

Захід присвячено пам’яті Фані Мойсеївни Штітельман (1914-1992) – археолога, мистецтвознавця, провідної дослідниці колекції античного мистецтва Музею Ханенків.

Кураторка – Катерина Чуєва.

Виставка триватиме до 15 березня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.