Янукович попросив Крим святкувати 60-річчя приєднання до України

Президент Віктор Янукович доручив уряду Криму невідкладно затвердити план святкування 60-ї річниці входження Кримської області до складу України.

Відповідний указ оприлюднений на його сайті.

Янукович доручив передбачити проведення у Криму урочистостей з цієї нагоди, організацію тематичних заходів для учнів та військових, активізацію наукової та творчої роботи на цю тему.

Також президент просить викарбувати ювілейну монету.

Відомству Леоніда Кожари доручено провести відповідні заходи у дипломатичних установах України по світу, а Держтелерадіо забезпечити висвітлення урочистостей.

Як відомо, 19 лютого 1954 року президія Верховної Ради СРСР, "ураховуючи спільність економіки, територіальну близькість, тісні господарські й культурні зв’язки між Кримом та Україною", позицію урядів РРФСР та УРСР, прийняла указ "Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР".

Дивіться також: "Подарунок Хрущова. Як Україна відбудовувала Крим"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.