АНОНС: презентація книжки "Іноземці про українських політв'язнів"

У Києві відбудеться презентація та обговорення книжки "Іноземці про українських політв’язнів: Спогади".

Ідеться про унікальну добірку спогадів 25 іноземців (росіян, євреїв, вірмен, естонців, австрійця, литовця, італійця та інших) про українських політв'язнів, разом з якими протягом 1950-1980-х рр. вони відбували покарання в Омських, Мордовських і Пермських концтаборах, у Владімірській тюрмі, на Печорі, в ГУЛазі та інших місцях СРСР

Як зауважує в передмові до видання Євген Сверстюк, ці тексти засвідчують непересічну особливість табірного життя, коли "на першому плані стоїть людська порядність, що перекриває міжнаціо­нальні бар'єри".

Книжка просякнута не лише багатим фактографічним матеріалом, а й інтимними спостереженнями очевидців, завдяки яким можемо краще усвідомити всю палітру тогочасних трагічних реалій, попри які люди вистояли в боротьбі за свободу нашого народу.

Час і місце заходу: 18 лютого, 18:30. м. Київ, вул. Лисенка, 3, книгарня "Є" (метро "Золоті ворота").

Видання адресовано дослідникам, викладачам, студентам, широ­кому колу читачів, які цікавляться новітньою історією боротьби укра­їнського народу за Незалежність.

 

До слова запрошені багаторічний в'язень радянських таборів Євген Сверстюк, упорядниця книги Олена Голуб.

Модеруватиме презентацію директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.