Музей Тичини проводить лекції на історичну тематику

Тема лекції в Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини - "Давня історія України: здобутки та поразки державотворення".

Лекція буде своєрідним вступом до детального аналізу-огляду історії кінця ХІХ – середини ХХ ст., який дозволить зосередитись на ключових моментах українського державотворення, починаючи від часу Київської Русі й закінчуючи серединою ХІХ ст.

Організатори "побіжно зупиняться на підтемах":

- "Київська Русь – перша українська держава та її історичне значення";
- Походження українського народу та проблема давньоруської народності;
- Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі "спільної колиски";
- Литовсько-руський період української державності;
- Українська козацька держава "Гетьманщина";
- Україна в складі Російської і Австро-Угорської імперій.

Лектор: Леся Гасиджак, к.і.н., провідний науковий співробітник Літературно-меморіального музею-квартири П.Г. Тичини.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.