На Майдані убито історика

Під час акцій протесту на Майдані застрелено Богдана Сольчаника, викладача Українського католицького університету.

Про це повідомляє Credo з посиланням на головного редактора часопису "Патріярхат" Анатолія Бабинського. Така інформація також прозвучала в прямому ефірі Hromadske.tv.

Богдан Сольчаник працював на кафедрі нової та новітньої історії України УКУ. У 2013 році працював над дисертацією на тему "Виборчі практики в малому західноукраїнському місті 1965-2006 роки".

Богдан Сольчаник

Він закінчив історичний факультет Львівського національного університету ім.Франка у 2006 році (бакалаврат) і міждисциплінарний центр магістерських програм з соціології та культурології ЛНУ (магістерка).

Історик був учасником багатьох наукових конференцій, а також співорганізатором Лаврівської літньої школи для студентів програми Міжінституційних індивідуальних гуманітарних студій (Лаврівський монастир на Львівщині).

Загалом підтверджено сьогоднішню смерть більше 10 протестувальників від вогнепальної зброї.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.