"Ленінопад": повалено пам'ятники у Дніпрі, Полтаві, Чернігові... ВІДЕО

Cьогодні в українських містах повалено більше десяти пам'ятників Леніну. Впали "головні" пам'ятники Дніпропетровська, Полтави, Чернігова, Вінниці, Хмельницького...

Соборну площу в Житомирі, де в четвер уранці звалили пам'ятник Володимирові Леніну, масово відвідують мешканці міста.

Вони фотографуються на фоні постаменту і обговорюють, що має бути на місці пам'ятника, повідомляє Житомир.info.

Протягом дня частину пам’ятника розібрали на сувеніри, голову поставили біля барикад на майдані Корольова. Куди подівся гранітний тулуб, не знають навіть місцеві комуністи.

Не обходиться і без суперечок, які переростають у сварки. Одні переконані, що прибрати гранітного Леніна з центральної площі треба було вже давно, інші впевнені – без цього пам’ятника Житомир втратить свою самобутність.

Гранітний пам'ятник Леніну було встановлено в центрі Житомира в 1971 році.

Про наміри знести бронзовий пам'ятник Леніну у Чернігові заявили на віче місцевого євромайдану. Думки міщан розділились: одні вважали, що варто зробити це цивілізовано, інші були налаштовані більш радикально.

Після віче люди рушили до монументу. Там на учасників мітингу чекали комуністи. Словесні перепалки між прихильниками КПУ та євромайданівцями тривали близько години. Ситуацію прискорили молоді люди в масках, які закидали представників КПУ яйцями, а потім взагалі відтіснили від Леніна.

Коли встановлений у 1967 році Ілліч упав - виявилось, що всередині він порожній. Падіння Леніна кілька сотень присутніх чернігівців зустріли гучними оплесками й почали фотографуватися з ним.

У Дніпропетровську пам'ятник валили п'ять годин. О 20:00 21 лютого мітингувальники після зустрічі з міським головою міста пішли на площу Леніна - до головного пам'ятника лідеру більшовиків, повідомляє Город.dp.ua.

Зі спорядження у мітингувальників були драбини й кувалди. Перша спроба стягнути гранітного Леніна (1959 року встановлення) з постаменту зусиллями десятків людей не вдалася. За кілька годин на площі зібралося кілька тисяч людей, які підбадьорювали тих, хто намагався завалити пам'ятник.

Людину, яка сіла під постамент, протестуючи проти знесення пам'ятника, видворили за межі площі. Станом на 22:30 проспект Карла Маркса був перекритий мітингувальниками. Площа Леніна повністю заповнена, натовп розтягнувся до сусідніх вулиць та Європейської площі, співають гімн. Маршрутні автобуси перестали ходити.

Активісти самооборони оточили пам'ятник по периметру з метою убезпечити людей і не допустити провокацій. В одного з людей місцева Самооборона вилучила пневматичну зброю. Міліції на площі не було.

О 0:53 пам'ятник за допомогою крана і вантажівки скинули з постаменту, скандуючи "Схід і Захід разом! Схід і Захід разом!"

У Полтаві вождя світового пролетаріату повалили за допомогою КамАЗу і тросу в присутності тисяч людей, повідомляє УП.

Міщани спершу попередили владу про необхідність демонтажу пам'ятника, а потім узялися за справу самі.

"Факти" повідомляють, що пам'ятники Леніну також повалили у Броварах, Білій Церкві, Боярці (все - Київська область), Славуті (Хмельницька область), самому Хмельницькому, Вінниці, Іллінцях, Комсомольському, Калинівці (все – Вінничина).

Повідомляється також про факти повалення Ленінів в інших містах.

fer

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 19 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.