"Ленінопад": повалено пам'ятники у Дніпрі, Полтаві, Чернігові... ВІДЕО

Cьогодні в українських містах повалено більше десяти пам'ятників Леніну. Впали "головні" пам'ятники Дніпропетровська, Полтави, Чернігова, Вінниці, Хмельницького...

Соборну площу в Житомирі, де в четвер уранці звалили пам'ятник Володимирові Леніну, масово відвідують мешканці міста.

Вони фотографуються на фоні постаменту і обговорюють, що має бути на місці пам'ятника, повідомляє Житомир.info.

Протягом дня частину пам’ятника розібрали на сувеніри, голову поставили біля барикад на майдані Корольова. Куди подівся гранітний тулуб, не знають навіть місцеві комуністи.

Не обходиться і без суперечок, які переростають у сварки. Одні переконані, що прибрати гранітного Леніна з центральної площі треба було вже давно, інші впевнені – без цього пам’ятника Житомир втратить свою самобутність.

Гранітний пам'ятник Леніну було встановлено в центрі Житомира в 1971 році.

Про наміри знести бронзовий пам'ятник Леніну у Чернігові заявили на віче місцевого євромайдану. Думки міщан розділились: одні вважали, що варто зробити це цивілізовано, інші були налаштовані більш радикально.

Після віче люди рушили до монументу. Там на учасників мітингу чекали комуністи. Словесні перепалки між прихильниками КПУ та євромайданівцями тривали близько години. Ситуацію прискорили молоді люди в масках, які закидали представників КПУ яйцями, а потім взагалі відтіснили від Леніна.

Коли встановлений у 1967 році Ілліч упав - виявилось, що всередині він порожній. Падіння Леніна кілька сотень присутніх чернігівців зустріли гучними оплесками й почали фотографуватися з ним.

У Дніпропетровську пам'ятник валили п'ять годин. О 20:00 21 лютого мітингувальники після зустрічі з міським головою міста пішли на площу Леніна - до головного пам'ятника лідеру більшовиків, повідомляє Город.dp.ua.

Зі спорядження у мітингувальників були драбини й кувалди. Перша спроба стягнути гранітного Леніна (1959 року встановлення) з постаменту зусиллями десятків людей не вдалася. За кілька годин на площі зібралося кілька тисяч людей, які підбадьорювали тих, хто намагався завалити пам'ятник.

Людину, яка сіла під постамент, протестуючи проти знесення пам'ятника, видворили за межі площі. Станом на 22:30 проспект Карла Маркса був перекритий мітингувальниками. Площа Леніна повністю заповнена, натовп розтягнувся до сусідніх вулиць та Європейської площі, співають гімн. Маршрутні автобуси перестали ходити.

Активісти самооборони оточили пам'ятник по периметру з метою убезпечити людей і не допустити провокацій. В одного з людей місцева Самооборона вилучила пневматичну зброю. Міліції на площі не було.

О 0:53 пам'ятник за допомогою крана і вантажівки скинули з постаменту, скандуючи "Схід і Захід разом! Схід і Захід разом!"

У Полтаві вождя світового пролетаріату повалили за допомогою КамАЗу і тросу в присутності тисяч людей, повідомляє УП.

Міщани спершу попередили владу про необхідність демонтажу пам'ятника, а потім узялися за справу самі.

"Факти" повідомляють, що пам'ятники Леніну також повалили у Броварах, Білій Церкві, Боярці (все - Київська область), Славуті (Хмельницька область), самому Хмельницькому, Вінниці, Іллінцях, Комсомольському, Калинівці (все – Вінничина).

Повідомляється також про факти повалення Ленінів в інших містах.

fer

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 19 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.