2014 рік - ювілеї Шевченка, Довженка, ракетника Сергєєва... ІНФОГРАФІКА

2014 року українці святкують ювілеї майже 20 видатних письменників, акторів, художників, вчених, державних діячів.

Про нагадує УкрІнформ.

Головна подія - 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря (9 березня 2014 року), яка включена в Календар пам'ятних дат ЮНЕСКО. В Україні у зв'язку з круглою датою цей рік проголошений Роком Тараса Шевченка.

Також цього року українці святкуватимуть 100-річчя з дня народження Володимира Сергеєва, академіка НАН України, керівника Харківського науково-виробничого об'єднання "Хартрон", головного конструктора систем управління ракет і космічних апаратів.

Відзначатиметься 120-річчя з дня народження кінорежисера, письменника, кінодраматурга Олександра Довженка.

 
 
 Інфографіка: УкрІнформ

Цього року 1 квітня відзначають 205 років з дня народження великого письменника Миколи Гоголя. Також відзначається 165-річчя автора відомого роману "Хіба ревуть волі, як ясла повні" Панаса Мирного і матері Лесі Українки, відомої української письменниці і фольклористки Олени Пчілки.

Серед інших видатних дат - ювілеї Івана Котляревського, Іллі Рєпіна, Марії Заньковецької, Стапа Вишні, Павла Загребельного, Джона Юза і ще багатьох видатних людей з України.

Дивіться також інші матеріали за темою "Ювілеї"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.