Площу перед міськрадою Івано-Франківська перейменували на Героїв Небесної Сотні

Площа перед адмінбудинком обласної і міської влади в Івано-Франківську носитиме ім’я Героїв Небесної Сотні.

Таке рішення ухвалила сьогодні сесія Івано-Франківської міської ради, повідомляє Радіо Свобода.

Саме на цьому місці протягом останніх місяців був івано-франківський Майдан, проходили щоденні віча, трибуною став балкон міської ради.

Сюди прийшли десятки тисяч івано-франківців для прощання з одним з Героїв Небесної Сотні – 19-річним студентом Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Романом Гуриком, який загинув у Києві 20 лютого від пострілу снайпера.

Депутати міської ради ухвалили також рішення про перейменування вулиці Проектної в Івано-Франківську, неподалік якої жив Роман Гурик, на його честь.

Родині загиблого студента буде виділено одноразову грошову допомогу у розмірі 100 тисяч гривень.

На сесії прозвучала пропозиція визначити вулиці, які можна перейменувати на честь ще сімох прикарпатців з Небесної Сотні.

Міський голова Віктор Анушкевичус також повідомив, що в майбутньому хочуть встановити на площі перед адмінбудинком пам’ятник Героям Небесної Сотні замість теперішньої скульптурної композиції, стиль якої "є символом тоталітаризму".

Як відомо, в березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

У лютому центральну вулицю Кіровограда перейменували з Кірова на Героїв Майдану.

Міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування площі Леніна на площу Героїв Майдану.

У Тернополі міськрада вирішила перейменувати площу Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.

У Києві пропонують перейменувати вулицю Інститутську або її частину на вулицю Небесної Сотні.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.