ПЛОЩУ ЛЕНІНА У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ ЩЕ НЕ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ - МЕР

На черговій сесії Дніпропетровської міської ради міський голова Іван Куліченко уточнив, що процедура перейменування площі Леніна на Героїв Майдану ще не завершена.

Як мінімум, не проводилися громадські слухання з цього приводу, цитує Куліченка Город.dp.

"Потрібні серйозні фінансові вкладення для переоформлення справ і адрес тих комерційних структур, які зареєстровані за цією адресою, - зазначив мер. - Якщо ж говорити про політичну складову питання, то на моє ім'я надходить багато пропозицій щодо дотримання порядку перейменування вулиць і площ такого масштабу".

Також, на думку Куліченка, назву "площа Героїв Майдану" буде складно перекласти англійською.

Як відомо, 22 лютого міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі Леніна на площу Героїв Майдану.

У Кіровограді міськрада перейменувала центральну площу міста з Кірова на Героїв Майдану.

У Тернополі міськрада вирішила перейменувати площу Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.

У Києві пропонують перейменувати вулицю Інститутську або її частину на вулицю Небесної Сотні.

У березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.