АНОНС: Всеукраїнська краєзнавча конференція про Шевченка

У Шевченківському заповіднику (Канів) відбудеться ХІІІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція "Краєзнавча Шевченкіана України".

Про це ІП повідомили в оргкомітеті заходу.

Тематичні напрями роботи конференції

- Постать Тараса Шевченка в історії України

- Краєзнавчі аспекти шевченкознавчих досліджень

- Тарас Шевченко у сучасному музейному просторі

- Увічнення пам’яті Тараса Шевченка в регіонах України

- Сучасний контекст життя і творчості Тараса Шевченка

Збірник матеріалів буде видано до початку роботи конференції.

Приймаються матеріали обсягом до 10 сторінок, набраних на комп’ютері в текстовому редакторі WORD 14 кеглем, через 1,5 інтервалу. Посилання на джерела та літературу подаються наприкінці тексту через меню "Вставка" автоматично, в посиланнях на архівні джерела інформація подається через кому, напр.: ЦДАГО України, ф.7, оп.1, спр.494, арк.104.

Виконані з порушенням цих вимог матеріали розглядатися не будуть.

Матеріали до 15 червня 2014 року надсилаються до оргкомітету в електронному варіанті за електронною адресою: istfac-cnu@rambler.ru. За цією ж адресою надсилається заявка (додаток) на участь у конференції.

Проїзд, проживання та харчування за рахунок учасників конференції. Оргвнесок - 100 грн.

Конференція відбудеться у жовтні 2014 року. Точну дату буде повідомлено додатково.

За довідковою інфою телефонуйте (044) 279-13-88, 278-02-38 (Маньковська Руслана Вікторівна), 096-64-73-414 (Мельниченко Василь Миколайович)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.