Допоможіть проекту "Усні історії медиків Майдану"

Істориків і студентів профільних спеціальностей запрошують долучитися до проекту "Усні історії медиків Майдану". Мета - документувати свідчення волонтерів медичних бригад, які працювали на передовій під час акцій протесту зими 2013-14 років у Києві.

Відповідний заклик оприлюднено на FB-сторінці проекту "Хісторіанс".

Розповіді волонтерів медичних бригад Майдану здатні скласти унікальну усну історію, нагадують організатори збору свідчень. Її необхідно зберегти для майбутніх поколінь, особливо тому що документи не зможуть відобразити всі аспекти цієї історії.

Усна історія - це широко визнаний дослідний історіографічний метод, розроблений в кінці 60 -х років. В основі цього методу - розуміння того, що усні свідчення очевидців подій так само важливі і надійні (або ненадійні), як і письмові документи.

До того ж, вони створюють додатковий вимір, яке в документах звичайно втрачено: погляд на історію "знизу" (історію звичайних людей , а не тільки правителів , лідерів та інших важливих персон) та пов'язані з цим емоції. В усній історії значення подій для тих , хто їх переживає, так само важливо , як і самі події.

Якщо у вас є досвід та навичка "не травмувати" своїми питаннями того, хто інтерв'юється – ви можете долучитися до проведення інтерв’ю. Якщо такого досвіду немає – ви можете долучитися до розшифрування аудіо та відеозаписів.

Координатор проекту: Андрій Карачевський, 095-286-81-92.

5 квітня Роберт ван Ворен (відомий голландський публіцист та історик) буде проводити навчання для тих, хто планує долучитися до цього проекту.

У планах Роберта знайти гроші не тільки на дослідження усних історій медиків Майдану, але й інших учасників подій січня-лютого 2014 року. Наразі вся робота проводиться на волонтерських засадах.

Подробиці про місце та час семінару повідомимо (попередньо: вул. Волошська, 10, 5 корпус Києво-Могилянської Академії, кафедра історії, з 10.00 до 18.00)

Повідомте про своє бажання прийняти участь в цьому проекті на адресу karachevskyy@ukr.net.

Вкажіть де та на якому курсі навчаєтесь, чи працюєте, чи проходили навчання з "Усних історій", чи маєте відповідний досвід, чи згодні бути "розшифрувальником", чи маєте досвід волонтерства в подіях січня-лютого 2014 р.

Дивіться також інші матеріали за темою "Усна історія"

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.