Допоможіть проекту "Усні історії медиків Майдану"

Істориків і студентів профільних спеціальностей запрошують долучитися до проекту "Усні історії медиків Майдану". Мета - документувати свідчення волонтерів медичних бригад, які працювали на передовій під час акцій протесту зими 2013-14 років у Києві.

Відповідний заклик оприлюднено на FB-сторінці проекту "Хісторіанс".

Розповіді волонтерів медичних бригад Майдану здатні скласти унікальну усну історію, нагадують організатори збору свідчень. Її необхідно зберегти для майбутніх поколінь, особливо тому що документи не зможуть відобразити всі аспекти цієї історії.

Усна історія - це широко визнаний дослідний історіографічний метод, розроблений в кінці 60 -х років. В основі цього методу - розуміння того, що усні свідчення очевидців подій так само важливі і надійні (або ненадійні), як і письмові документи.

До того ж, вони створюють додатковий вимір, яке в документах звичайно втрачено: погляд на історію "знизу" (історію звичайних людей , а не тільки правителів , лідерів та інших важливих персон) та пов'язані з цим емоції. В усній історії значення подій для тих , хто їх переживає, так само важливо , як і самі події.

Якщо у вас є досвід та навичка "не травмувати" своїми питаннями того, хто інтерв'юється – ви можете долучитися до проведення інтерв’ю. Якщо такого досвіду немає – ви можете долучитися до розшифрування аудіо та відеозаписів.

Координатор проекту: Андрій Карачевський, 095-286-81-92.

5 квітня Роберт ван Ворен (відомий голландський публіцист та історик) буде проводити навчання для тих, хто планує долучитися до цього проекту.

У планах Роберта знайти гроші не тільки на дослідження усних історій медиків Майдану, але й інших учасників подій січня-лютого 2014 року. Наразі вся робота проводиться на волонтерських засадах.

Подробиці про місце та час семінару повідомимо (попередньо: вул. Волошська, 10, 5 корпус Києво-Могилянської Академії, кафедра історії, з 10.00 до 18.00)

Повідомте про своє бажання прийняти участь в цьому проекті на адресу karachevskyy@ukr.net.

Вкажіть де та на якому курсі навчаєтесь, чи працюєте, чи проходили навчання з "Усних історій", чи маєте відповідний досвід, чи згодні бути "розшифрувальником", чи маєте досвід волонтерства в подіях січня-лютого 2014 р.

Дивіться також інші матеріали за темою "Усна історія"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.