В Архіві СБУ обговорять доступу до архівів КГБ. Приходьте і ви

В Галузевому державному архіві СБУ відбудеться круглий стіл "Практика та перспективи доступу до архівів спецслужб. До 20-річчя ГДА СБУ".

Ітиметься про першочергові проблеми доступу до архівів комуністичних спецслужб та "впровадження європейської практики" у цій сфері, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

З нагоди 20-ї річниці створення Галузевого державного архіву Служби безпеки України архівісти, експерти, правозахисники та історики обговорять перспективи доступу до документів комуністичної карально-репресивної системи.

Час і місце заходу: 8 квітня, вівторок, 11:00. Київ, вул. Ірининська, 8-10, фойє 2-го поверху Центру культури і мистецтв СБУ.

Участь у круглому столі візьмуть Ігор Кулик (директор ГДА СБУ), Володимир В’ятрович (директор Українського інституту національної пам’яті), Роман Подкур (редактор серії "Реабілітовані історією"), Олександр Зінченко (редактор "Історичної правди"), Андрій Когут (керівник Електронного архіву українського визвольного руху).

Також візьмуть участь архівісти Геннадій Боряк, Ігор Усенко, Володимир Бірчак, історики Іван Патриляк, Юрій Шаповал, Віталій Нахманович, правники Ігор Розкладай, Аркадій Бущенко, Роман Романов та інші.

Круглий стіл організований Галузевим державним архівом СБУ спільно із Центром досліджень визвольного руху, Центром історії державотворення України ХХ століття Національного університету "Києво-Могилянська академія", редколегією серії "Реабілітовані історією".

Для участі необхідна акредитація: тел.: 279-30-40, 255-51-86.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.