В Архіві СБУ обговорять доступу до архівів КГБ. Приходьте і ви

В Галузевому державному архіві СБУ відбудеться круглий стіл "Практика та перспективи доступу до архівів спецслужб. До 20-річчя ГДА СБУ".

Ітиметься про першочергові проблеми доступу до архівів комуністичних спецслужб та "впровадження європейської практики" у цій сфері, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

З нагоди 20-ї річниці створення Галузевого державного архіву Служби безпеки України архівісти, експерти, правозахисники та історики обговорять перспективи доступу до документів комуністичної карально-репресивної системи.

Час і місце заходу: 8 квітня, вівторок, 11:00. Київ, вул. Ірининська, 8-10, фойє 2-го поверху Центру культури і мистецтв СБУ.

Участь у круглому столі візьмуть Ігор Кулик (директор ГДА СБУ), Володимир В’ятрович (директор Українського інституту національної пам’яті), Роман Подкур (редактор серії "Реабілітовані історією"), Олександр Зінченко (редактор "Історичної правди"), Андрій Когут (керівник Електронного архіву українського визвольного руху).

Також візьмуть участь архівісти Геннадій Боряк, Ігор Усенко, Володимир Бірчак, історики Іван Патриляк, Юрій Шаповал, Віталій Нахманович, правники Ігор Розкладай, Аркадій Бущенко, Роман Романов та інші.

Круглий стіл організований Галузевим державним архівом СБУ спільно із Центром досліджень визвольного руху, Центром історії державотворення України ХХ століття Національного університету "Києво-Могилянська академія", редколегією серії "Реабілітовані історією".

Для участі необхідна акредитація: тел.: 279-30-40, 255-51-86.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.