В Одесі - виставка про те, як тепер живуть постраждалі від нацистів

В Одесі відбудеться відкриття пересувної виставки про долі колишніх жертв нацизму "…Немов ковток свіжого повітря".

Захід відбудеться в Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів, 11 квітня, повідомляють організатори.

Фотографії розкажуть відвідувачам про долі колишніх жертв нацизму з Білорусі, Росії і України. Також анонсують історії жертв про те, як змінила їхнє життя програма "Місце зустрічі: діалог", фінансована федеральним фондом "Пам’ять, відповідальність і майбутнє" ФРН. 

У програмі відкриття - концерт артистів Одеської філармонії та єврейського культурного центру "Бейт Гранд" (на твори композитора О.Фельцмана).

Час і місце церемонії: 11 квітня 2014 року о 14:00. Одеса, вул. Ніжинська, 77/79. Виставка триватиме два тижні. 

Нагадаємо, 11 квітня 1945 року десятки тисяч в'язнів (із 18 країн світу) найбільшого нацистського концтабору Бухенвальд повстали і визволились із смертельної неволі, протримавшись до підходу американських військ. На вшанування цієї події рішенням ООН і встановлено пам'ятну дату. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.