В Одесі - виставка про те, як тепер живуть постраждалі від нацистів

В Одесі відбудеться відкриття пересувної виставки про долі колишніх жертв нацизму "…Немов ковток свіжого повітря".

Захід відбудеться в Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів, 11 квітня, повідомляють організатори.

Фотографії розкажуть відвідувачам про долі колишніх жертв нацизму з Білорусі, Росії і України. Також анонсують історії жертв про те, як змінила їхнє життя програма "Місце зустрічі: діалог", фінансована федеральним фондом "Пам’ять, відповідальність і майбутнє" ФРН. 

У програмі відкриття - концерт артистів Одеської філармонії та єврейського культурного центру "Бейт Гранд" (на твори композитора О.Фельцмана).

Час і місце церемонії: 11 квітня 2014 року о 14:00. Одеса, вул. Ніжинська, 77/79. Виставка триватиме два тижні. 

Нагадаємо, 11 квітня 1945 року десятки тисяч в'язнів (із 18 країн світу) найбільшого нацистського концтабору Бухенвальд повстали і визволились із смертельної неволі, протримавшись до підходу американських військ. На вшанування цієї події рішенням ООН і встановлено пам'ятну дату. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.