Слухання з перейменування площі Леніна у Дніпрі завершилися скандалом

У Дніпропетровську провалилося розширене засідання топонімічної комісії міськради, під час якого планувалося визначитись із назвою центральної площі міста (колишньої Леніна, нині – Героїв Майдану).

Про це повідомляє Радіо Свобода.
 
В засіданні комісії мали взяти участь депутати міської ради, історики, краєзнавці, представники різних політичних партій та громадських організацій.

Однак щойно відкрившись, обговорення перетворилося на мітинг: слова головуючого на заході, головного архітектора Дніпропетровська Миколи Улизька про неприйнятність назви "площа Героїв Майдану" для центральної площі спровокували галас і суперечки.

"Люди визначились самі з назвою площі: щодня вони туди приносять лампадки, свічки, квіти, поправляють фотографії, - зазначив координатор Євромайдану Віктор Романенко. - Весь світ аплодував стоячи, коли в цій залі ухвалювали рішення про площу Героїв Майдану. Так що ж ми робимо? Оце обличчя нашої влади: сьогодні – одне, завтра – інше".

Частина учасників засідання наполягала, що площа має називатись, як і раніше, "імені Леніна", а перейменування недійсне, бо відбувалось "під тиском".

Після голосних суперечок і штовханини засідання було закрите. Опоненти вийшли із залу, розділені правоохоронцями.

За словами представників топонімічної комісії міськради, сьогоднішнє громадське обговорення, швидше за все, буде визнане недійсним.
 
Цього тижня виконувач обов’язків заступника голови облдержадміністрації Борис Філатов заявив, що влада пропонує дніпропетровцям свій варіант найменування центральної площі – площа Згоди.

Також тривають дискусії, який пам’ятник має постати замість демонтованого пам’ятника Леніну на центральній площі Дніпропетровська.
 
Як відомо, 22 лютого 2014 року Дніпропетровська міська рада на позачерговій сесії 68 голосами "за" перейменувала центральну площу міста з Леніна на Героїв Майдану.

У березні 2014 року міський голова Іван Куліченко заявив, що процедура перейменування площі "ще не завершена".

2 квітня 2014 року прес-служба Миколаївської облради повідомила, що ведуться роботи з реставрації пам'ятника Леніну, знесеного 22 лютого.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.