Спецпроект

ГОЛОВА ЮНЕСКО ЗАНЕПОКОЄНА СИТУАЦІЄЮ В КРИМУ

Генеральний директор Організації Об'єднаних Націй із питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) Іріна Бокова висловила занепокоєння ситуацією в АР Крим та виявила бажання відвідати Україну.

Про це повідомив міністр культури України Євген Нищук після зустрічі з Боковою в Парижі, де відбувається чергове засідання ЮНЕСКО, інформує сайт Мінкульту.

"Ключовими сьогодні є питання виконання міжнародних зобов'язань по збереженню культурних пам'яток, - наголосив Нищук. - Уже найближчим часом Україна, спільно з ЮНЕСКО, Радою Європи та ЄС виробить спільне бачення та план дій в умовах кризи на окупованих територіях".

За словами міністра, голова ЮНЕСКО підтримала пропозицію Мінкульту щодо необхідності створення експертної групи міжнародних фахівців.

Планується, що експерти організації проводитимуть розгорнутий моніторинг - зокрема, з питань захисту культурної спадщини, які виникли у зв'язку з військовою присутністю Росії в Криму.

Гендиректор ЮНЕСКО погодилась із тим, що переговори про долю об’єктів національної культурної спадщини України мають відбуватися виключно за участі України. А також висловила своє бажання у рамках свого мандату бути посередником у таких переговорах.

Як відомо, у березні 2014 року Україна звернулася до ЮНЕСКО з проханням захистити об’єкти культурної спадщини на території Криму, до яких українські вчені фактично втратили доступ після окупації півострова російськими військами.

Пленарне засідання 194-ої сесії виконавчої ради ЮНЕСКО розпочалося сьогодні в Парижі.

Іріна Бокова - гендиректор ЮНЕСКО з 2009 року. Громадянка Болгарії, дипломат, екс-депутат парламенту, член Болгарської соціалістичної партії. Переобрана на посаді восени 2013-го.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.