Почали видавати 15-томник перекладів легендарного Миколи Лукаша

У Києві презентували український переклад "Фауста" Йоганна фон Гете.

"Фауст" відкриває плановане 15-томне зібрання творчої спадщини видатного українського перекладача та літературознавця Миколи Лукаша.

Над ним Лукаш працював декілька десятиліть: почав зі шкільної лави, а завершив у 1950-х роках.

"Пропонований 15-томовик Миколи Лукаша є унікальним зібранням, - зазначив видавець О.Жупанський. - Уперше під спільною обкладинкою буде представлено його віршовані і прозові переклади, оригінальна поезія, літературо- і мовознавчі статті та дослідження, жарти-шпигачки, листування тощо".

 

Перше видання українського "Фауста" в перекладі Лукаша побачило світ 1955 року - після довгої паузи українського перекладацтва, знищеного в часи сталінізму.

Микола Олексійович Лукаш (1919-1988) — український перекладач, літературознавець, лексикограф-енциклопедист, знавець майже двох десятків іноземних мов. Народився у Кролевці (Сумщина). Учасник Другої світової війни.

В 1947 році закінчив Харківський інститут іноземних мов. Був на педагогічній роботі, завідував відділом поезії журналу "Всесвіт". Перекладав з 14 мов, відтворивши з великою художньою майстерністю великий масив шедеврів світової літератури. 

Серед перекладеного Лукашем: з німецької мови – трагедія "Фауст" Й.В. Гете, лірика Ф. Шіллера; з італійської – "Декамерон" Дж. Бокаччo; з іспанської – "Дон Кіхот" Сервантеса, п'єси Лопе де Веги і вірші Гарсіа Лорки; з французької – романи "Перший удар" Стіля і "Пані Боварі" Флобера, поезії Аполлінера; з англійської - твори Шекспіра, Бернса і Керролла; з італійської - оповідання і вірші Джанні Родарі тощо.

Дивіться також: "Обкладинки журналу перекладів "Всесвіт". СКАНИ"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.